ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ: ПРОБЛЕМИ Й ПОТРЕБИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5681-2025-1.10Ключові слова:
громадська організація, імідж, позитивний імідж, зовнішні складові іміджу, внутрішні складові іміджу, управлінська діяльність, стратегія організації, комунікаційні канали, цільова аудиторіяАнотація
У публікації розглянуто зовнішні та внутрішні складові позитивного іміджу громадської організації, доведено важливість формування іміджу в контексті реалізації стратегічних завдань організації, забезпеченні її сталого розвитку та соціальної відповідальності у довгостроковій перспективі. Закцентовано увагу на тезі, що в періоди криз, воєнних дій, повоєнного відновлення країни питання формування позитивного іміджу громадських організацій не втрачає актуальності. Відтак публікація має на меті напрацювання практичних рекомендацій щодо створення позитивного іміджу як стратегічного ресурсу громадської організації, характеристику особливостей управлінської діяльності, зовнішньої та внутрішньої комунікації з урахуванням проблем і потреб, актуалізованих під час війни в Україні. Підкреслено, що ключовими у створенні внутрішнього іміджу є такі чинники: дотримання принципів прозорості управління; формування корпоративної культури команди та усвідомлення соціальної відповідальності організації; забезпечення відкритості в комунікаціях та постійна взаємодія із зацікавленими сторонами; розвиток управлінської компетентності керівних кадрів, орієнтація на інноваційні методи управління; постійне вдосконалення компетентності персоналу через навчання й систему наставництва; долучення працівників до прийняття рішень, впровадження політики рівних можливостей, моніторинг рівня задоволення співробітників, сприяння розвитку інституційної й фінансової спроможності організації; антикризові комунікації й кризовий менеджмент, формування партнерських відносин, зокрема й на міжнародному рівні, використання цифрових інструментів, моніторинг інформаційного поля, аналітика ефективності комунікаційних каналів, вивчення актуальних тенденцій тощо. Серед зовнішніх складових іміджу визначено такі, як: загальна репутація, зовнішній вигляд та дії учасників організації, що виконують представницьку функцію, стиль комунікації, різноманітні інформаційні канали, візуальна айдентика, промокампанії, відгуки цільової аудиторії та стейкхолдерів. Методологічну основу дослідження становлять методи теоретичного аналізу, а саме: вивчення наукових праць та підходів до дослідження іміджу, узагальнення, систематизація та аналіз одержаної інформації. Наукова новизна роботи полягає у визначенні й обґрунтуванні зовнішніх і внутрішніх іміджевих складових, які набули особливої актуальності у діяльності українських громадських організацій під час війни. Зроблено висновок, що саме комплексність реалізації цих чинників є запорукою підвищення стійкості організації до зовнішніх викликів і зміцнення її позитивного іміджу.
Посилання
Бабіна В. О., Латишева В. В. Проблеми формування позитивного іміджу України на міжнародній арені. Наукові перспективи. 2021. № 7 (13). С. 10–20.
Карпова Т. О. Формування іміджу в сучасному суспільстві: теоретичні та практичні аспекти. Київ: Центр навчальної літератури, 2018. 256 с.
Михайленко О. Г., Токарєва М. В. Імідж країни – двигун економічного розвитку на глобальній арені. Бізнес Навігатор. 2018. Вип. 3–1 (46). С. 27–31.
Castells M. The Rise of the Network Society. 2nd ed. Hoboken: Wiley-Blackwell, 2019. 624 p.
Martin J. N., Nakayama T. K. Intercultural Communication in Contexts. 8th ed. New York: McGraw-Hill Education, 2021.
McLuhan M. Understanding Media: The Extensions of Man. Berkeley: Gingko Press, 2019.