ІННОВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ НІВЕЛЮВАННЯ СУЧАСНОЇ РЕСУРСНО-КЛІМАТИЧНОЇ КРИЗИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5681-2025-2.04Ключові слова:
антропогенне навантаження, трансформація господарства, екологізація економіки, кліматичні зміни, дефіцит ресурсівАнотація
Метою статті є дослідження новітніх компенсаторних механізмів урегулювання наслідків екологічної кризи шляхом реалізації природоохоронної політики з урахуванням сучасних тенденцій розвитку світової економіки. Проаналізовано кліматичні втрати у грошовому еквіваленті деяких країн Європейського Союзу та динаміку надходжень компенсаторних внесків у контексті глобальних кліматичних зобов’язань, що характеризують фінансовий складник наслідків кліматичних змін і перспективи їхнього впливу на швидкість трансформації економіки в умовах сучасних соціально-економічних викликів. Встановлено, що впровадження інноваційних технологій передбачає зростання темпів економічного розвитку з урахуванням потенційного ресурсного дефіциту та поглиблення деструктивних кліматичних змін. Пропонується розроблення нових концепцій щодо реалізації політики збалансованого природокористування з використанням прогресивних систем модернізації та екологізації економіки. Методологія дослідження ґрунтується на проведенні системного дослідження інноваційних технологій, які можуть сприяти вирішенню ресурсної, кліматичної, технологічної проблематики та забезпечити ефективність політики сталого розвитку. Наукова новизна роботи пов’язана з необхідністю фундаментального обґрунтування ключових напрямів екологізації господарства через запровадження інноваційних технологій для забезпечення високого рівня якості виробництва й зниження антропогенного впливу на навколишнє природне середовище. Висновки. З урахуванням стрімкого зростання попиту виробництва на природні ресурси, одним із головних пріоритетів сьогодення є створення технологій з раціональним використанням натуральних матеріалів і перетворення шкідливих і небезпечних речовин на корисні для господарських комплексів. Формування кліматично нейтральної економіки передбачає створення виробництв нового типу, підвищення ефективного використання ресурсів шляхом переходу до чистої циркулярної економіки та зменшення забруднення атмосферного повітря.
Посилання
Arora N. Impact of climate change on agriculture production and its sustainable solutions. Environmental Sustainability. 2019. № 2. P. 95–96. DOI: 10.1007/s42398-019-00078-w
Bodansky D. The Copenhagen Climate Change Conference: A Postmortem. American Journal of International Law. 2010. Vol. 104. № 2. P. 230–240.
Database on instruments used for environmental policy. URL: http://www2.oecd.org/ecoinst/queries/Query_2.aspx?QryCtx=1# (дата звернення: 12.09.2025)
Eurostat. Environmental tax revenues. URL: http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=env_ac_tax&lang=en (дата звернення: 12.09.2025).
Eckstein D., Kunzel V., Schafer L. Global climate risk 2021. Who suffers most from extreme weather events? Weather-related loss events in 2019 and 2000–2019. 2021.
Eswaran U., Eswaran V. Decarbonization: pathways for a sustainable future. Journal on Future Engineering & Technology. 2023. № 18 (4).
Finkbeiner M., Bach V. Life cycle assessment of decarbonization options–towards scientifically robust carbon neutrality. The International Journal of Life Cycle Assessment. 2021. № 26 (4). P. 635–639.
Martinich J., Crimmins A. Climate damages and adaptation potential across diverse sectors of the United States. Nature Climate Change. 2019. № 9. P. 397–404.
Market Stability Reserve. European Commission. Climate Action.EU Action. EU Emissions Trading System (СТВ ЄС). URL: https://climate.ec.europa.eu/eu-action/eu-emissions-trading-system-eu-ets/marketstability-reserve_en (дата звернення: 11.09.2025).
Newman R., Noy I. The global costs of extreme weather that are attributable to climate change. Nat Commun 14, 6103 (2023). DOI: 10.1038/s41467-023-41888-1
Oliveira A.M., Beswick R.R., Yan Y. A green hydrogen economy for a renewable energy society. Current Opinion in Chemical Engineering. 2021. № 33. P. 100701.
Regulation (EC) № 842/2006 of the European Parliament and of the Council of 17 May 2006 on certain fluorinated greenhouse gases. OJ L 161, 14.06.2006. P. 1–11. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32006R0842 (дата звернення: 11.09.2025).
Singhal K., Pawar A., Deedwania S. Impact of Climate Change on Oil and Gas Sector and Mitigation Approach for Sustainable Development. Sustainable Climate Action and Water Management. 2021. https://doi.org/10.1007/978-981-15-8237-0_19
Schreyer F., Luderer G., Rodrigues R., Pietzcker R.C., Baumstark L., Sugiyama M., Ueckerdt F. Common but differentiated leadership: strategies and challenges for carbon neutrality by 2050 across industrialized economies. Environmental Research Letters. 2020. № 15 (11). P. 114016. https://doi.org/10.1088/1748-9326/abb852
The Politics of Climate Change: Environmental Dynamics in International Affairs / ed. P.G. Harris. London : Routledge, 2009. 240 p.
Umar M., Raza M.Y., Xu Y. Determinants of CO2 emissions and economic progress: a case from a developing economy. Heliyon. 2023. № 9 (1). DOI: 10.1016/j.heliyon.2022.e12303
Wüstenhagen R., Wolsink M., Burer M.J. Social Acceptance of Renewable Energy Innovation: An Introduction to the Concept. Energy Policy. 2007. № 35 (5). P. 2683–2691. DOI: 10.1016/j.enpol.2006.12.001
Ziegler R. Climate Neutrality – Towards An Ethical Conception of Climate Neutrality. Ethics, Policy & Environment. 2016. № 19. P. 256–272.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
