ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЕПАРАЦІЇ ВІД БАТЬКІВ У ПЕРІОД РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню актуальної проблеми психологічної сепарації від батьків у період ранньої дорослості в контексті трансформацій, спричинених цифровою культурою. Мета статті – теоретичне осмислення особливостей сепараційних процесів у період ранньої дорослості й аналіз впливу цифрового середовища на динаміку та зміст психологічної сепарації від батьків. Методологія дослідження ґрунтується на системному, структурно-функціональному, культурно-психологічному, діяльнісному й особистісно-орієнтованму підходах. Використано методи теоретичного аналізу наукової літератури, порівняльно-історичного та логіко-теоретичного аналізу. Наукова новизна полягає в спробі комплексного теоретичного осмислення впливу цифрової культури на процес психологічного відокремлення в ранній дорослості, що дає змогу виявити нові фактори ризику й ресурси особистісного зростання в медіазалежному соціальному просторі. У статті узагальнено підходи до розуміння сепарації як ключового етапу становлення особистісної автономії, розглянуто специфіку її прояву в постмодерному суспільстві, проаналізовано феномени цифрової прив’язаності, медіаопосередкованої залежності й символічної підтримки батьків. Висновки. Показано, що цифрове середовище може як перешкоджати, так і сприяти психологічній сепарації від батьків сучасної молоді, залежно від індивідуально-психологічних, сімейних (стиль виховання батьків) і культурних чинників. Зауважується, що авторитарний та опікунський стилі виховання часто використовують цифрові інструменти для збереження контролю, що ускладнює відокремлення молодих людей. Демократичний стиль виховання допомагає молодим людям розвивати власну незалежність, у тому числі використовуючи цифрове середовище. Обґрунтовано перспективність подальших досліджень у напрямі емпіричного вивчення зв’язку між медіаповедінкою молоді й рівнем їхньої автономності.