ДЕЗІНФОРМАЦІЯ ЯК ЗАГРОЗА НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ В УМОВАХ НЕОГОЛОШЕНОЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2786-5681-2024-1.07

Ключові слова:

національна безпека України, неоголошена російсько-українська війна, інформаційні тематичні потоки, мегадискурс, новинний відеоконтент, пропаганда, інформаційно-психологічна операція (ІПсО), інформаційно-психологічний вплив, дезінформація

Анотація

У статті проаналізовано теоретичні підходи до визначення дефініції «дезінформація», показано її негативну роль у контексті загрози національній безпеці України в умовах неоголошеної російсько-української війни; проаналізовано законодавчі акти України, у яких містяться норми щодо протидії дезінформації, зокрема закони «Про національну безпеку» [18], «Про інформацію» [16], «Про медіа» [17], «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» [15], укази Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про створення Центру протидії дезінформації» [20], «Питання Центру протидії дезінформації» [13], проаналізовано Стратегію інформаційної безпеки», затверджену рішенням Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) від 15 жовтня 2021 року [21], аналізується діяльність Центру протидії дезінформації, утвореного Президентом України при РНБО [12]. Метою статті є визначення впливу та загрози дезінформації національній безпеці України в умовах неоголошеної війни. Методологія дослідження. Для реалізації поставлених у статті мети та завдань застосовувався комплекс взаємопов’язаних та взаємодоповнювальних загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об’єктивних та достовірних результатів, зокрема – пошуково-бібліографічний – для теоретичного аналізу та систематизації джерел із питань існування дезінформації як загрози національній безпеці України; семантико-етимологічний – у процесі аналізу ключових понять дослідження, установлення взаємозв’язку із суміжними термінами, з’ясування етимологічних та логіко-семантичних аспектів, систематизації понятійно-категоріального апарату; синтезу теоретичних та емпіричних даних – з метою виявлення сучасного стану, проблем, тенденцій, чинників, що деструктивно впливають на процеси технологічних трансформацій та формування ефективних механізмів державного регулювання в досліджуваній сфері тощо. Наукова новизна роботи полягає в тому, що автор розглядає питання дезінформації як фактичне обмеження прав людей на доступ до інформації на вільне формування та висловлення думок, а також загалом підрив довіри до демократичних інститутів, пропаганда насильства, виправдання військових злочинів та злочинів проти людяності; описує принципи та механізми поширення ворожої дезінформації, насамперед в Інтернеті; розглядає сучасні види, інструменти та способи захисту від дезінформації; наводить результати аналітичних досліджень щодо негативної ролі дезінформації в житті українського суспільства; визначає перспективи запобігання поширення ворожої дезінформації, особливо в умовах повномасштабної російсько-української війни. Висновки. У цифрову епоху дезінформація вийшла на «новий рівень» та безумовно стала одним із головних викликів як для окремих держав, так і для всього міжнародного співтовариства. Саме тому розроблення правових механізмів протидії цьому явищу стало як ніколи нагальним. Для ефективної протидії дезінформації в Україні потрібне вдосконалення законодавства, виконання європейських рекомендацій щодо підвищення медіаграмотності, розвиток інституцій у сфері боротьби з дезінформацією. Дезінформація як явище потребує юридичного визначення в українському законодавстві. Для ефективної протидії цьому явищу потрібне релевантне законодавство, що визначатиме чіткі механізми боротьби, відповідальність за поширення дезінформації, порядок притягнення до відповідальності за неї.

Посилання

Брайчевський С. М. Дезінформація як нелінійний ефект взаємодії інформаційних тематичних потоків. Інформація і право. 2011, № 2. С. 91–97. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Infpr_2011_2_16 (дата звернення – 15.02.2024).

Дезінформація : види, інструменти та способи захисту : онлайн-курс. URL : https://prometheus.org.ua/course/course-v1:Prometheus+DISINFO101+2021_T2 (дата звернення – 15.02.2024).

Де Лара Ф. Дезінформація і пропаґанда за доби постправди. Соціологія : теорія, методи, маркетинг. 2018, № 4. С. 64–72. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/stmm_2018_4_6 (дата звернення – 15.02.2024).

Де Лара Ф. Дезінформація і пропаґанда за часів постправди. Філософська думка. 2018. № 5. С. 36–44. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Philos_2018_5_6 (дата звернення – 15.02.2024).

Енциклопедія сучасної України. URL : https://esu.com.ua/article-21273 (дата звернення – 15.02.2024).

Звоздецька О. Дезінформація як загроза національній безпеці Європейського Союзу : проблеми та підходи. Історико-політичні проблеми сучасного світу. 2021, Т. 43. С. 30–39. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ippss_2021_43_5 (дата звернення – 15.02.2024).

Зибарева О. В. Дезінформація щодо надзвичайних ситуацій як деструктивний фактор розвитку регіональних суспільних систем. Економіка та держава. 2014. № 1. С. 6–8. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2014_1_3 (дата звернення – 15.02.2024).

Крикун В., Бауліна Т. Дезінформація як засіб гібридної війни : сутність і наслідки. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. 2022, Вип. 2. С. 30–33. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNUF_2022_2_7 (дата звернення – 15.02.2024).

Кутуза Н. В., Тельпіс Д.М. Дезінформація як складник ІПсО в мегадискурсі: маніпулятивний аспект (на прикладі російсько-української війни періоду повномасштабного вторгнення). Записки з українського мовознавства. 2023. Вип. 30. С. 282–292. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/zukm_2023_30_28 (дата звернення – 15.02.2024).

Ліснецька А. Дезінформація в новинному відеоконтенті : маркери та методи розпізнавання. Вісник Львівського університету. Серія : Журналістика. 2019. Вип. 45. С. 60–66. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_Jur_2019_45_10 (дата звернення – 15.02.2024).

Миронюк О. Дезінформація: як розпізнати та боротися. URL : Law.chnu.edu.ua/dezinformatsiia-yakrozpiznaty-ta-borotysia/ (дата звернення – 15.02.2024).

Офіційний сайт Центру протидії дезінформації. URL : https://cpd.gov.ua/ (дата звернення – 15.02.2024).

Питання Центру протидії дезінформації: Указ Президента України від 07 травня 2021 року № 187/2021. URL : https://www.president.gov.ua/documents/1872021-38841 (дата звернення – 15.02.2024).

Посібник з протидії дезінформації. Рада національної безпеки і оборони України, Центр протидії дезінформації. К. URL : https://cpd.gov.ua/announcement/posibnyk-z-protydiyi-dezinformacziyi/ (дата звернення – 15.02.2024).

Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах : Закон України від 5 липня 1994 року № 80/94-ВР (із змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення – 15.02.2024).

Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII (із змінами). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text (дата звернення – 15.02.2024).

Про медіа : Закон України від 13 грудня 2022 року № 2849-IX (2022) URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text (дата звернення – 15.02.2024).

Про національну безпеку України : Закон України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII (2018). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text (дата звернення – 15.02.2024).

Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 5 жовтня 2017 року № 2163-VIII (2017). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text (дата звернення – 15.02.2024).

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про створення Центру протидії дезінформації» : Указ Президента України від 19 березня 2021 року № 106/2021 (2021) URL : https://www.president.gov.ua/documents/1062021-37421 (дата звернення – 15.02.2024).

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію інформаційної безпеки» : Указ Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021 (2021). URL : https://www.president.gov.ua/documents/6852021-41069 (дата звернення – 15.02.2024).

Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 року № 1556-р. (2020) URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text (дата звернення – 15.02.2024).

Святець Ю. А. Фальсифікація та дезінформація в історичних джерелах. Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Історія та археологія. 2011. Т. 19, вип. 19. С. 160–168. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vduia_2011_19_19_29 (дата звернення – 15.02.2024).

Сенченко М. Парламентаризм і демократія – тотальна дезінформація людства. Вісник Книжкової палати. 2019, № 2. С. 3–5. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2019_2_2 (дата звернення – 15.02.2024).

Шлапаченко В. М. Дезінформація як спосіб інформаційно-психологічного впливу. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. 2013, № 2. С. 78–86. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/iblsd_2013_2_15 (дата звернення – 15.02.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-02